В колі другому
Для молотка увесь світ – цвях
Смертельний лабіринт 2
Людство завжди любило шоу – і стрічки про шоу та ребуси. Кіноман з легкістю згадає такі цикли як «Пила», «Куб», «Той, що біжить в лабіринті»(режисер Уес Бол), можуть згадати ряд окремих стрічок, в яких розв‘язання пазлів було питанням життя та смерті. Вдалий у прокаті підлітковий трилер «Смертельний лабіринт» 2019 року, був приречений на «show must go on», і тому, передовими темпами на екрани був випущена друга частина - Смертельний лабіринт 2: Небезпека всюди (Escape Room 2/Escape Room: Tournament of Champions), знята режисером Адамом Робітелом
Отже, виплутавшись з лабет «Міноса» Зоуї та Бен, мріють завдати йому відчайдушного удару – і тому їдуть до Нью-Йорка. Проте, просто вирахувавши координати, вони самі знову потрапляють у пащу підпільній індустрії квестів, де ціна (не)розв‘язання ребусу – життя. Нові «друзі по нещастю», нові захопливі для глядача і фатальні для багатьох учасників, квести – і жах розпочинається знову.
Власне, якщо вдуматись, то стрічка в основних своїх формах «бере за основу» першу частину. Більше того, на відміну від традиційного правила сиквелів, вона не збільшує глобальність або розширює конспірологію – все те ж самі загадкиЮ похід крізь лабіринт смерті. При цьому можна сказати, що при відсутності нових сюжетних фінтів, все інше на високому рівні – операторська робота, музичний супровід, гра акторів – і саме головне, не переобтяжене сентиментальною «водою»
Гра акторів. Так, центральними тут виступають образи Зоуї та Бена, у виконанні акторки Тейлор Рассел та актора Логана Міллер; команда квесту підібрана так, щоб продемонструвати, як люди, що представляють різні верстви населення і соціальні групи можуть спільно кинути виклик злу. Стрічка не ставить на натуралізм, навпаки, попри весь жах ситуації героїв, фокус зміщений на інтригу та популяризацію захоплення інтелектуальним розвитком
Як висновок. «Смертельний лабіринт 2» є цікавим пригодницьким, з акцентом на молодіжну аудиторію, трилером. Саме ставка на інтригу, а не емоції та натуралізм, зробить його чудовим вибором на вечір, а ось «останній бій» з «Міносом», на який я, як глядач, сподіваюсь – ще у майбутньому.
