Дай волю уяві

Для того, щоб оцінити цей фільм по достоїнству потрібно бути що називається „в темі". Не можу похвалитися прочитанням книги, але кінематографічної продукції було освоєно чимало: і мультфільм „Пітер Пен" 53 року, і його сіквел „Повернення в Небувалію", і „Капітан Гак" і минулорічний 100 мільйонний фільм „Пітер Пен". Крім того, потрібно зважати на те, що „Чарівна країна" серйозний дорослий фільм, який потрібно дивитися очима дитини. Тоді ефект перевершить сподівання, а скупі чоловічі та рясні жіночі сльози будуть проситися на волю.

Незвичне бачення світу і речей драматургом Джеймсом М. Баррі (Джонні Депп) знаходить натхнення у спілкуванні з милою вдовою Сильвією Девіс (Кейт Уінслет) та її чотирма хлопчиками. Уявний світ, який він створює навколо них стає частиною його життя і творчості. Особлива увага до родини Девіс породжує чутки і ще більше дистанціює Джеймса від дружини. Спілкування та гра з дітьми сюжетними штрихами лягає у фабулу майбутньої п'єси, яка завдяки фінансуванню мецената Чарльза Фромана (Дастін Хофман) стає реальністю. Але радість від успіху і слави спохмурює невиліковна хвороба Сильвії. Щоб пережити біль втрати потрібно повірити у „Чарівну країну"...

З самого початку перегляду присутній невеличкий дискомфорт сприйняття. Антураж „Гошфорд Парка" (Gosford Park) чи „Залишку дня" (Remaining of the day) (Англія початку минулого століття) налаштовує зовсім не по-пітерпенівськи. Але з розвитком сюжету дискомфорт зникає і перетворюється на свого роду захоплення. Поєднання реального і уявного органічно поєднується і створює чарівну атмосферу, до якої не вистачало хіба що бокалу вина... Ключові моменти і акценти розставлені таким чином, що ідуть по наростаючій і просто пробивають на сентименти. А епізод, коли камера розкручується по хитромудрій траєкторії повітряного змія, викликає легке головокружіння.

Не відношу себе до ярих прихильників Джонні Деппа, але схиляюся перед його вмінням перевтілюватися і створювати правдиві образи. Решта акторів, зокрема діти, виглядають не менш переконливо. Стосовно технічної сторони фільму (художня постановка, костюми, музика і редагування) - про її якість свідчать відповідні номінації на Оскар.

Не зважаючи на те, що перед переглядом була упередженість стосовно вузькості теми, виявилось, що ширина була захована в площині особистих переживань, спогадів та фантазій. Тому, ідучи на фільм, потрібно бути готовим дати волю своїй уяві...

9/10