Король - голий


Рецензія на фільм: Король Данило
Фільм Король Данило

На світі є чимало людей, про яких кажуть «не вчяться на своїх помилках». Серед кінематографістів таких людей чимало, і український режисер Тарас Химич – наочний тому приклад. Дебютувавши у 2016 році з недофільмом «Жива», Тарас, на жаль, не подумав, наскільки важливим у фільмах є сюжет і акторська гра, що роботою режисера, сценариста, оператора і монтажника мають займатися різні люди… Тому другий повнометражний художній фільм Химича «Король Данило» цілком передбачувано повторив більшість помилок «Живої».

Біографія короля Данила Галицького – багата тема для сюжетів не стільки фільмів, скільки серіалів на кілька сезонів: розібратися і гідно втілити на екрані довжелезну і успішну політичну кар’єру майбутнього короля, численні битви, в яких він брав участь, відносини з родиною дуже непросто. В рамках повнометражного фільму єдиним виходом для сценариста є виокремити якийсь невеликий епізод з біографії Данила і переконливо його відобразити. У 1987 році вже виходив фільм «Данило – князь Галицький», де на перший план було виведено політичну діяльність Данила на тлі підготовки до протистояння з монголами. Незважаючи на численні недоопрацювання, фільм вийшов в цілому на оцінку «задовільно». А ось у Химича вийшов сумбур і нерозбериха.

Події «Короля Данила» стартують орієнтовно у 1240 році, коли було засновано місто Холм, а Київ був захоплений монголами на чолі ханом Батиєм, а закінчуються орієнтовно у 1245 році, коли Батий визнав Данила повноправним володарем Галицько-волинського князівства, лояльним до монголів. Але зрозуміти вищеописане можна лише прочитавши біографію Данила – сюжет поданий вкрай сумбурно, датування подій на екрані знову не зробили, політичній та військовій діяльності Данила присвячено мало уваги, а історичних помилок у фільмі – хоч греблю гати. На додачу фільм обтяжений непотрібними сюжетними лініями і персонажами. Так і хочеться взяти монтажні ножиці і вирізати частину сцен: наприклад, епізоди з двома лицарями, зі служкою і лікарем дружини Данила, з качком, який на радість дівчатам хвилину ходить з оголеним торсом, показуючи класні «кубики» пресу, прибрати ідіотський сюжетний хід в кінці фільму (мова йде про подвійну змову проти Данила) і так далі. Бо всі ці сцени не лише розтягують хронометраж, роблячи фільм нудним, але й відводять самого Данила на другий план. Складається враження, що Химич, який знімав фільм на гроші приватних меценатів, був змушений вставляти по парі епізодів з непутящими (в акторському плані) дітьми продюсерів.

Зі звуком у «Короля Данила» серйозні проблеми – дуже часто через музику буквально не чути репліки акторів. Але, може, воно й добре. Бо актори хоч і виглядають непогано, але щойно розкривають рот починають нести пафосну дурню в стилі «його кінь вже впав, а він продовжував битися». І все це помножене на слабувату акторську гру.

Візуально фільм також вийшов неоднозначним. Картинка виглядає красиво завдяки непоганій корекції кольору. А ось операторська робота в одних сценах непогана (навіть є один кількахвилинний епізод, знятий довгим планом) а в інших – просто жахлива. Погрішності монтажу також видно неозброєним оком.

З гумором у фільму також не склалося. Є лише одна смішна сцена, де друзі Данила під час перемовин останнього з Батиєм, завітали в гарем (так, пара сцен з оголеннями у фільмі є). Правда, в реальності, двох приблуд, яку залізли в ханський гарем кастрували і убили би на місці.

Можна, звичайно, похвалити і Химича, і всю знімальну групу, що за копійчаний бюджет (за деякими даними він склав 4 мільйони гривень), вони побудували величезну і красиву декорацію середньовічного Холма (цікаво, її зберегли після зйомок?), що знайшли чудовий реквізит (зброю, предмети тогочасного побуту), що одягнули акторів у красивий одяг, характерний для описаної епохи (хоч і дуже чистий) що поставили пару кривавих боїв (правда, з десятьма людьми в кадрі). Але чому всі свої старання творці фільму спустили в унітаз, наплювавши на сюжет. Для прикладу є український фільм «Гетьман», творці якого розуміли, що зі скупим бюджетом видовищного історичного бойовика не вийде, тому добре попрацювали над сценарієм, і вийшов в принципі непоганий фільм. А ось «Король Данило» виглядає більш виграшно у візуальному плані, але дивитися на це нецікаво, бо немає нормального сюжету.

Якщо коротко, то «Король Данило» - дуже слабенький фільм. Його не вийде дивитися як історичний фільм, бо історії тут немає, а розважити він також не здатний. Іронічно, але фільм не викликає люті за погану якість, його просто нудно дивитися. Досі незрозуміло, чому знімаючи фільми, Химич не обмежується роботою над візуалом, а написання сценаріїв і режисерування не віддає в руки професіоналів? Хочеться бути одноосібним керівником, «королем» на зйомках? Ну, тоді зрозуміло. Правда, у даному випадку «король – голий».

1
Зорян 24 листопада 2018


Ім’я:
30 липня 2021
Ваш коментар

Інші рецензії автора


Дикі історії Дикі історії

Рецензія на фільм «Погані дороги» (2020)

11 червня 2021
Про мерців і дурнів Про мерців і дурнів

Рецензія на фільм «Армія мерців» (2021)

30 травня 2021
30 років самотності 30 років самотності

Рецензія на серіал «І будуть люди» (2020)

21 квітня 2021
Бездумні копіювальники Бездумні копіювальники

Рецензія на фільм «Безславні кріпаки» (2020). Увага, розкриваються деякі  деталі сюжету!

17 квітня 2021
Битва гігантів Битва гігантів

Рецензія на фільм "Ґодзілла" проти "Конґа" (2021)

13 квітня 2021