"Молодість-42": Пізня криза середнього віку

Кажуть, молодість - це порок, який швидко минає. Що ж, цю тезу може легко підтвердити кінофестиваль «Молодість», який вже 42 раз пройшов у Києві і ознайомив глядачів з останніми тенденціями арт-хауса в Європі і навіть за її межами.

За тиждень, в перебігу якого «Молодість» встигла показати кілька конкурсних і позаконкурсних програм, перед міжнародним журі стояло непросте завдання вибрати кращі картини. Завдання ускладнювалася ще тим, що деякі представники журі або зовсім не бачили деяких стрічок, або ж за торішнім наприклад дивилися їх вдома, як Оксана Забужко. Якщо главу журі Золтана Камондо можна було побачити в культурному центрі «Київ» (за сумісництвом - фестивальний центр) практично щодня, то та ж Наталя Сумська була там не дуже частою гостею.

Тим не менш, кращим фільмом журі визначило роботу грецького режисера Бабіса Макрідіс "L" про 50-річного нарколептика, який живе в своїй машині. Картина принесла Макрідісу «Золотого скіфського оленя» і 10 тисяч доларів. 2500 доларів отримав фільм «Жени бабло», переможець повнометражного міжнародного конкурсу. Також картину відзначили спеціальною нагородою. Глядачі розсудили по-своєму і віддали свої симпатії американському інді-фільму «Таємна сльоза», нагородивши його камерою Canon EOS 60D. Кращим українським фільмом у національному конкурсі журі на чолі з Владиславом Ряшиним став «День незалежності».

Тепер, коли формальностей дотримано, можна поговорити і про сам кінофестиваль. І варто визнати досить неприємний факт - «Молодість» в самому неологічного сенсі цього слова «загинається». А якщо екзит-поли не брешуть і Ющенко дійсно набрав на виборі трохи більше 1%, то варто побоюватися, що в наступному році «Молодість» буде виглядати ще більш убогою і сумною.

Справа не в тому, що найіменитішим закордонним гостем у цьому році став Лео Каракс з фільмом, показаним ще 4 місяці тому в Каннах. На відкритті «Молодості» почесний приз вручали фотографії Каракса, який прибув трьома днями пізніше, кумедний епізод. Погодьтеся, прем'єра «Святих моторів» в Україні виглядала б куди ефектніше, супроводжуй режисера Кайлі Міноуг або хоча б Єва Мендес. Та чи якби режисер просто очолив міжнародне журі. І не в тому справа, що «Молодість» перетворюється на російський фестиваль, тому що російських режисерів / акторів привезти куди дешевше, ніж європейських чи тим більше північноамериканських. І навіть не в тому, що програма з кожним роком деградує, а кіно стає все менш і менш глядацьким (наскільки воно взагалі може бути на МКФ).

Ймовірно, всьому виною люди. Універсальний засіб - звинувачувати людей, безлику масу, до якої ніхто себе ніколи не захоче зарахувати. Але саме вони, ці люди, винуваті. Цим людям цікавіше встановлювати банери політичних видань з гаслами за опозицію на кінофестивалі, ніж встановити на тих же місцях хоча б інсталяції торішньої виставки Тарковського. Цим людям цікавіше пару годин посидіти на відкритті в Опері, куди містяться далеко не всі гості, не те, що журналісти. Їм куди важливіше вкласти в подію мінімальну кількість грошей, але померехтіти обличчям в фоторепортажах.

Виходячи з малого - на «Молодості» кожний член оргкомітету працює за п'ятьох, тому що на цих п'ятьох коштів немає. І в цьому криється ще один великий цинізм - кіно не потрібно не тільки «почесним президентам», але й нікому з української еліти в принципі.

Втім, той самий Одеський кінофестиваль три роки до ряду впевнено протримався на плаву, залучаючи всі можливі засоби, показуючи досить непогану програму, запрошуючи по-справжньому цікавих зірок. «Молодість» і ОМКФ - ніби два паралельні світи. Так, у них від початку були різні статуси: «Молодість» завжди славилася конкретно студентським, практично хіпстерським треш-фестивалем, в той час як ОМКФ закріпив за собою славу більш респектабельного кіноогляду.

Насправді, просто сумно-журливо і за кіно, і за Україну. Справжній потенціал «Молодості» великий, адже сам фестиваль регламентує погоню за молодими кіноталантами, а їх у світі ой як немало. Хотілося б вірити, що в цьому році апетит до фінансування такого кінофоруму перебили вибори, але схоже, що пора міняти почесного президента і просто екс-президента на особу неполітичну, але щедру, щиро зацікавлену в процвітанні «Молодості» і українського кінематографу.