В Голлівуді існує традиція – раз на декілька років робити рестарт якогось хорошого фільму. Здавалося б, це добра справа – долучати нове покоління до класики, нехай і в сучасній обробці. Але більш-менш вдалими перезапусками наразі можуть похвалитися лише франшизи коміксів, на кшталт «Людини-Павука». Решта матеріалу, до якого дійшли руки представників нинішнього режисерського цеху, на виході схожа на циркову коняку, яка навчилася говорити одну-єдину фразу: «О, боже, коли ж я здохну?».
Оригінальний фільм «Коматозники» авторства Джоеля Шумахера глядач побачив у 1990 році. Головні ролі в ньому виконали Кіфер Сазерленд, Джулія Робертс, Кевін Бейкон та Вільям Болдуін. Ту картину також було важко назвати шедевром, але вона заслуговувала на похвалу через оригінальний сюжет та вміло створений похмурий антураж зі зйомками в лікарнях та моргах. Стрічка напоювала глядача фантастичним трилером з долькою людської драми, де у кожного героя в шафі брязкотів кістками свій власний скелет.
З дати релізу першого фільму минуло 27 років. Голлівудські боси вирішили, що настав час провітрити затхле приміщення моргу та посадили у режисерське крісло автора датської кіноверсії «Дівчини з татуюванням дракона», Нільса Ардена Оплева. У подорож наш Нільс вирушив з такими гусями, як Еллен Пейдж («Початок»), зірка серіалів Джеймс Нортон, «Ізгой-Один» Дієго Луна та учасниця останніх «Трьох Іксів» Ніна Добрев. В якості належної данини оригіналу, на другорядну роль запрошено самого Кіфера Сазерленда (щоправда, в титрах він не значився – або дав дорогу молодим, або злився, як побачив кінцевий результат).
Майже за три десятиліття сюжетна лінія сильно не змінилася. Група студентів-медиків ставить на собі експеримент, по черзі занурюючись в стан клінічної смерті. Після повернення кожного з піддослідних відкриваються нові ментальні надздібності. Однак через деякий час «коматоз» починає проявляти свою темну сторону, нагадуючи героям їхні найбільші особисті жахи.
Нові «Коматозники» зняті в дусі турбулентного часу надцятих років ХХІ століття. Швиденько провели експеримент, швидко прийшли до тями, наспіх здобули надздібності та пробудили свої страхи, оперативно вирішили неприємності. Чи варто говорити, що за такого галопу борозна історії зорана неглибоко, а деякі події притягнуті за всі доступні кінцівки тільки для розтягування хронометражу. Якимось розкриттям та мотивацією може похизуватися хіба що героїня Еллен Пейдж. Решта учасників експерименту випробують смерть на смак виключно «за компанію».
Режисер зробив спробу напустити в кінозалі саспенсу, тому в якусь мить глядача відвідує допущення щодо людського походження матеріалізованих страхів. І це єдина гідна інтрига за весь фільм. За всіма іншими статтями ремейк «Коматозників» це посередній фільм жахів, де драматична гра вештається між «ніяк» та «зовсім ніяк».
Якщо ви дивилися оригінал, то нову стрічку краще пропустити. А якщо не бачили фільм Джоеля Шумахера, то його робота 1990 р. першочергово рекомендується до ознайомлення.
«Коматозники»-2017 отримують
5 з 10
