Мистецтво помсти

Як відомо, Влад Цепеш, уродженець Трансільванії та володар Валахії, який надихнув Брема Стокера на створення роману «Дракула», був людиною підозріливою та мстивою. Можливо, саме він дав один з поштовхів до створення спеціальної програми фільмів про помсту «Око за око» в рамках 13-го Міжнародного кінофестивалю «Трансільванія», який проходить у середньовічному місті Клуж-Напока. Хоча Міхай Кірілов, артистичний директор цієї найбільшої в Румунії кінематографічної події, стверджує, що на це його надихнув фільм «Блакитна руїна» Джеремі Солньє, який він побачив на фестивалі в Локарно. Як би там не було, але програму було створено і запропоновано увазі не тільки публіки, але й журі Міжнародної Федерації Кінопреси (FIPRESCI) ы виявилася цілком конкурентоздатною. Адже помста – це не тільки страва, яку варто подавати холодним, але й досить вражаючий драматургічний інструмент, який спрацьовує практично в ста відсотках випадків, завдяки тим морально-етичним дилемам, яка вона породжує. До програми «Око за око» увійшли 12 фільмів, які в своїй сукупності перетворилися в багатогранне дослідження виправданості помсти та наслідків, які вона породжує. Більшість з цих фільмів об’єднують очевидні ознаки – насилля в тарантінівському дусі, жорстокість та чорний гумор – але все ж кожний з них говорить про свій унікальний вид помсти.

Героїня шведського фільму «Зустріч випускників» Анна Оделл (її грає сама режисера фільму, що надає стрічці автобіографічний характер) мститься своїм однокласникам самими фактом створення цього фільму. Героїня анімаційної стрічки «Зрада» відомого американського незалежного режисера Білла Плімтона мститься своєму чоловікові, вселяючись за допомогою певного фантастичного апарата в тіла його численних коханок. Герой Брендона Глісона у стрічці Джона Майкла Макдонафа «Гологофа» (ця стрічка нещодавно виходила в обмежений прокат у нас в країні) сам стає об’єктом помсти, при цьому розплачуватися йому доводиться не стільки за власні гріхи, скільки за гріхи інших представників церкви.  В цій стрічці помста стає приводом для очищення та спокути. У фільмі «Печатка зла», який рік тому отримав канський приз за кращий сценарій, режисер Цзя Жаньке через чотири історії про помсту створює тривожний портрет сучасного Китаю, який постає економічним гігантом, що його з середини роз’їдає насилля. Стрічка «В порядку зникнення», яка була одним з фаворитів конкурсу останнього Берлінського кінофестивалю, сповнена великою порцією чорного гумору, а її герой у виконанні Стеллана Скарсгарда мститься за смерть свого сина. Головні персонажі японсько-індонезійської фільму Братів Мо «Вбивці», сповненого естетизованим насиллям на азіатський кшталт, мають різні рушійні мотиви: одного з них комплекс провини за смерть сестри перетворив на маніяка-вбивцю, інший занурюються у світ кривавого насилля, намагаючись помститися корумпованому олігарху, який зруйнував його кар’єру та життя. Головний герой бойовика «Підозрюваний» режисера Вон Шин-Юна, кращий спеціальний агент Півінчної Кореї, якого розриває скорбота (його дружина та дочка гинуть в ході одної з його місій) і жага помсти, оголошує війну всьому світу. Ця стрічка відкриває нові горизонти у жанрі бойовика – такому візуальному ряду позаздрить сам Пол Грінграсс, а насиченість кожної хвилини екранного часу неймовірної кількістю подій, які викладаються з кулеметною швидкістю, здається, перевищує можливості людського сприйняття.

Всі ці дванадцять фільмів мають свої переваги і недоліки, характеризуються різним художнім рівнем, але те, що кожен з них провокує глядача на дослідження бачення світу і себе в ньому, висмикує його з зони комфорту, сумніву не підлягає. А, отже, програма «Око за око» удалася і стала одним з наріжних каменів бастіону свободи творчості та самовираження, яким бачать організатори своє дітище – Міжнародний фестиваль «Трансильванія».