На прес-конференції, присвяченій офіційній програмі 67-го Каннського Кінофестивалю, яка відбулася в паризькому готелі Intercontinental Paris Le Grand, після традиційної вступної промови президента найпрестижнішого фестивалю світу Жиля Жакоба виступив генеральний директор та головний селекціонер Тьєррі Фремо. В свій короткій промові він підкреслив, що в офіційній програмі буде представлено фільми з 28 країн світу (як і 2013-го), з яких 15 стрічок знято режисерами-жінками (маленька алюзія на полеміку про відсутність жінок в офіційній програмі, що вона мала місце пару років тому).
При першому погляді на офіційну програму кидається в очі вагома присутність французького кінематографу. До конкурсу увійшли стрічки «Сільс Марія» Олівьє Ассаяса, «Сен-Лоран» Бертрана Бонелло, «Прощавай, мова» Жана-Люка Годара. В секції «Особливий погляд» батьківщину кінематографа представлятимуть фільми «Пташиний народець» Паскаль Ферран, «Блакитна кімната» Матьє Амальріка (друга режисерська робота відомого актора) та Party Girl від тріо дебютантів-випускників знаменитої паризької кіношколи FEMIS, чиї короткометражки мали значний успіх на численних фестивалях, у складі Марі Амашукелі, Клер Бюрже та Самюеля Тейса.
Трьому фільмами в офіційній програмі Канн-67 представлено і канадське кіно: в різних офіційних секціях покажуть стрічки Ксавьє Долана, Девіда Кроненберга та Атома Егояна.
В цілому ж склад учасників офіційних програм фестивалю здивував мало (дивись нашу статтю). Великі автори будуть представлені братами Дарденнами («Два дні і одна ніч» з Маріон Котійар), Кеном Лоучем («Холл Джиммі», черговий історичний фільм, дія якого розгортається в Ірландії), Нурі Більге Джейланом («Зимова сплячка»), вже згадуваним Атомом Егояном («Пошук»), Олівьє Ассаясом, Майком Лі («Містер Тернер» - дуже довгий бай опік відомого художника), Наомі Кавасе («Два вікна»), Андрєєм Звягінцевим («Левіафан») та Абдерррахманом Сіссако («Тімбукту»). На відміну від вище перерахованих авторів, стрічки Томмі Лі Джонса та Мішеля Хазанавічюса в офіційні програми Канн потрапляють лише вдруге.
Сюрпризом стало хіба що потрапляння в головний конкурс двох стрічок: Le Meraviglie італійки Аліси Рорвахер, перший фільм якої було показано два роки тому в рамках «Двотижневика режисерів», та Relatos Salvajes аргентинця Даміана Шіфрона, зпродюсованої Педро Альмодоваром.
З числа часто згадуваних стрічок, які врешті решт так і не стали учасниками Канн, відзначимо фільми Абеля Феррари (його відсутність Фремо коментувати відмовився), Терренса Маліка (який, за словами генерального директора, як завжди займається «вилизуванням»), Еміра Кустуріци (який «зовсім не готовий») та Селіни Шьямми (доньки Ізабель Юппер). Майже напевно ці фільми ми знайдемо в програмах чи то Венеції, чи то Риму.