Одеса-2014. День перший: Життя на продаж
Ось уже п'ятий рік поспіль Одеса приймає гостей з усього світу. 11 липня стартувала найголовніша кіноподія країни - Одеський міжнародний кінофестиваль. У перший день усіх учасників чекало три ключових події - Червона доріжка, церемонія відкриття і фільм, якому випала честь дати старт українській феєрії кіно.
За кілька годин до урочистого відкриття фестивалю відбулася прес-конференція з організаторами події, де журналістам розказали про особливості цьогорічного конкурсу. У зв'язку з трагічними подіями в нашій країні було вирішено відмовитися від зайвого пафосу, тому кількість розважальних заходів скоротили до мінімуму, зробивши акцент на професійний кінофорум. Всього на ОМКФ-2014 покажуть 76 фільмів з 4-х континентів і 30-ти країн світу. Загальна кількість показів на різних фестивальних майданчиках перевалить за сотню. Наприкінці прес-конференції було поставлене провокаційне запитання про те, чи припустимо проводити світський захід у той час, коли в Луганську тривають військові дії, на що прозвучала досить однозначна відповідь - зараз страшні звістки летять з усіх куточків нашої країни, тому такі культурні заходи просто необхідні, щоб створити момент об'єднання, розсіювання негативу.
.jpg)
Після шостої вечора розпочалася Червона доріжка, яка цього року вперше відбулася біля Театру музкомедії ім. Водяного. На жаль, цього року більшість знаменитостей проігнорували фестиваль, тому впізнаваних осіб було зовсім небагато. Переважно це були представники Маски-шоу, яких просто обожнюють одесити. З іноземних акторів публіку порадував хіба що Ейдан Тернер, який виконував роль одного з гномів в трилогії «Хоббіт». Мабуть, найяскравішою подією стала поява одіозного активіста Євгенія Довлатова, який самовільно прорвався на доріжку з плакатом «Путлер капут!», після чого миттєво зник. Подібну акцію глядачі не підтримали.
.jpg)
Після того, як всі гості продефілювали для преси, події перемістилися всередину театру, де проводилася сама церемонія. Цього року темою відкриття стало «Кіно по нотах». Відкрив захід симфонічний оркестр Музкомедії, який виконав найвідоміші композиції з улюблених фільмів, серед яких «Хрещений батько» і «Шербурзькі парасольки». Ведучими вечора стали актриса Сніжана Єгорова та журналіст Олег Панюта. Перш за все, вони запропонували віддати данину пам'яті загиблим в зоні АТО українцям. На сцену піднялася президент ОМКФ Вікторія Тігіпко, яка вручила першу нагороду фестивалю. Британський режисер Стівен Фрірз отримав почесного «Золотого Дюка» за «Вклад у світове кіномистецтво». Замість вдячних промов Фрірз сказав: «Бажаю вам величезного успіху. Пробачте, я просто декадент з Голлівуду». Загальний зміст церемонії полягав у тому, що ведучі намагалися вирішити питання, наскільки важливий композитор при створенні фільму. Виступ українського гурту «The Hardkiss» закрив «прелюдію» до найважливішої події - фільму-відкриття.
.jpg)
Цього року честь бути першим випала фільму «Людський капітал» італійського режисера Паоло Вірдзі. У центрі сюжету дві сім'ї - заможні Бернаскі і майже банкрути Ровеллі, долі яких безповоротно переплітаються після нещасного випадку: у ніч перед Святвечором велосипедиста збиває джип.
У фільмів, які відкривають фестиваль, зазвичай багато не вимагають. Оскільки демонструється він для всіх гостей, то повинен бути максимально простим і зрозумілим найнедосвідченішому глядачеві. З цим завданням новий проект Вірдзі впорався на всі сто. Та ще й виявився цікавою прихованою сатирою на капіталізм.
Важливо, що фільм дуже сучасний, тобто показує життя людей нового покоління, що останнім часом зустрічається загалом нечасто. Основний конфлікт, який режисер диктує з перших же хвилин, - це влада грошей над людиною. Бізнесмен Діно вкладає гроші в сумнівний проект з теоретично величезною виручкою, поставивши під питання майбутнє вагітної дружини і дочки, яка закінчує школу. Другий бізнесмен Джованні дає оманливі обіцянки дружині, щоб згодом продати театр в процесі реставрації під житло заради податкових пільг. Крім теми фінансового домінування, другою ідеєю стає любов. Режисер взяв, по суті, найбанальніші, але в той же час і вічні мотиви і ставить питання відкрито: «Скільки коштує людське життя?»
.jpg)
Найсильніша сторона картини - це відмінний сценарій, який став екранізацією однойменного бестселера американського письменника Стівена амідон. Структура стрічки така, що події чітко розділені на чотири новели, перші три з яких показують події від особи одного з персонажів, а фінальна зриває всі маски. Причому кожна наступна новела розкриває деякі недомовки попередньої або взагалі змушує інакше подивитися на речі. Таким чином, фільм вміло поєднав драму з елементами трилера, а почасти й детектива.
Приємним бонусом стала прес-конференція з художником по костюмах, яка розповіла про складнощі її роботи під час фільму.
Сергей Задко 12 липня 2014
