Последний самурай (от Аліси Сови)

Якщо конкретніше, йдеться про дві масштабні епічні саги - "Володар кілець" та "Останній самурай", більша частина зйомок яких відбувалася саме в цій чарівній країні. І саме Новій Зеландії не в останню чергу завдячують ці стрічки номінацією на Оскар за краще художнє оформлення. Втім, "Володар" з "Самураєм" йдуть руч-об-руч також в номінаціях за кращі костюми та звук. Та й кинувши побіжним поглядом на рекламки, що висять у вагонах метро, не відразу усвідомлюєш: бачиш ти Арагорна чи капітана Ольгрена. Обидва такі неголені, з довгим волоссям та тінню доленосної місії на обличчі. Але, як виявляється, цієї тіні недостатньо, аби бути визнаним кращим актором року, і Том Круз в чергове залишиться без Оскару, цього разу навіть без номінації. Натомість, номінацію за другопланову роль самурая Кацумото отримав його партнер Кен Ватанаби.

Та все ж, на найвищої оцінки заслуговує саме зовнішній антураж та видовищність "Останнього самурая". Можливо, не завжди достовірна, але напрочуд яскрава ілюстрація до переломного моменту японської історії на теренах Росії та України може знайти вдячну аудиторію серед прихильників творчості письменника Бориса Акуніна. Бо дія останнього роману Акуніна "Алмазна колісниця" відбувається майже в той самий час, що і дія стрічки Едварда Цвіга. І тому, коли герой Круза Натан Ольгрен, так само як герой Акуніна Ераст Фандорін, причалював на кораблі до берегів Японії, ми з чоловіком, що сидів поруч, не змовляючись видохнули: "Хоч подивимось, яка вона та Йокагама." Здається, ми таки подивилися на Йокагаму, бо якісь зйомки в Японії все ж були заявлені. Та й Том Круз, як його трохи підстригти, поголити, додати зросту та сивини на скронях цілком зійде за візуальне втілення Ераста Петровича. Його життя так само було даровано йому ворожою стороною завдяки особливим бойовим та людським якостям, і він так само почав виступати на стороні своїх колишніх супротивників. З тою лише різницею, що Ольгрен зв'язався з самураями, а Фандорін - з ніндзями. Наразі важко оцінити, що з цього гірше. Але сьогодні вже кожний другий знає, що "дякую" японською буде "арігатто", що взуття перед входом у приміщення треба знімати, навіть якщо ти увірвався туди з наміром всіх зарізати, і що, як робиш собі харакірі, тобто сеппуку, гарно було б, якби хтось зробив тобі честь і відрубав голову. Тобто, крім розважальної, очевидні освітня і культурницька функції подібного кіно та літератури.

Та повернемося все ж до розважальної. Як я вже казала, "Останній самурай" - кіно дуже видовищне і красиве. Один з найбільш захоплюючих моментів - це перша поява кінних самураїв в кадрі: в своїх чудернацьких обладунках з рогами вони виринають з туману і несуться екзотичним (чи то японським, чи то новозеландським) лісом, легким помахом мечів змітаючи все і всіх на своєму шляху. (Ну, звичайно, крім Тома Круза, йому ж ще нездійснену місію виконувати.) Вражаючою є також глобальна батальна сцена, де луки та мечі виступають проти гармат та рушниць. Взагалі, батальні сцени зроблені ретельно і красиво: без антигравітаційних елементів (це коли вони із задраною ногою, чи витягнутою рукою півгодини летять у бік супротивника) та без зайвих фонтанів крові.

Є також гарний син Кацумото, що розмовляє англійською, стріляє як Леголас, та помирає як герой. На цьому місці починають плакати найбільш тонкосльозі глядачі, але їх поки небагато. Але голівуд не був би голівудом, якби не вижав з цієї благодатної теми максимум можливого. І далі із майстерно спланованою періодичністю слідують сцени, від яких починає підступно свербіти в носі, і лише думка про гайморит і холодну погоду втримує мене від випуску сльозини. Тим часом на екрані плаче головний самурай Кацумото, плаче Том Круз, плачуть генерали-супротивники самураїв, плачуть і прості японські солдати, та коли сльози покотилися у самого японського імператора, зал вже голосно шморгав носом. Отже, навіть, якщо ви не вважаєте себе надчутливою людиною, все ж запасіться перед переглядом носовими хусточками.

А що ж Том Круз? Том Круз, як і належить американському герою, залишився живий, розтлумачив молодому та нерозумному імператору "політику партії" і відправився в гори жити-поживати з японською красунею - колишньою дружиною вбитого ним на початку фільму самурая.