Дизель + Бонд = Маріхуана

Ксандер Кейдж - екстрімер-профі, з неформального шукача пригод стає офіційним GI (government issue). Та не просто ще одним солдатом, а супер шпигуном. Після прелюдії-КМБ (курсу молодого бійця), проведеної типовим супервайзором військовим (Семюель Л Джексон) наш голено-головий герой опиняється в столиці пост Радянського шпигунського постору - Празі. Правдами і неправдами Ксандер-Шарапов впроваджується у банду Анархія-19.

Її типу харизматичний лідер, а насправді невмотивований cайко (psycho) виношує чергові ідеї деструкції, дистракшену і підкорення світу під готичний пост індустріальний рок. Інкогніто Ксандера (агента ХХХ) швидко викривається. І на пару з колишньою співробітницею ФСБ (!!! Народ в "Київській Русі" просто випав) герой Дизеля намагається попередити катастрофу, врятувати світ і зробити заділ на ще одну частину.

Фільми плану ХХХ потрібно будь-що дивитися на широкому екрані. Бо лише так можна у повній мірі насолодитися спец ефектами, відчути надзвичайну потужність, виплеск адреналіну і енергетичний саунд. Подекуди творці фільму перегинали палку і Ксандер літав на байку як бійці з Вутану у "Драконі, що причаївся, Тигр, що повзе", або вже аж занадто по крутому нісся на сноуборді попереду спровокованої ним же лавини. Почуття міри та реальності не завадило навіть для такого фільму. Перша частина, як на мене, потужніша і в плані розгортання подій, і в плані непоганих переходів у намаганні зробити з героя Дизеля розумника-дотепника.

Загалом фільм потопає у цілому морі кліше та заїжджених повторень з інших шпигунських фільмів. Хоча елемент іронії та навіть неприхованої пародії дещо пом'якшує враження. Фінал фільму якийсь аж занадто не оригінальний, а скоріше навіть банальний. Почали за здравіє, закінчили за упокій... Взагалі, Голівуду щось потрібно робити з образом ворога - він слабне рік від року. Образ створений у Цвиківській "Осаді" виявився настільки правдивим (арабські терористи і концепція "сильніший той, у кого сильніша релігія"), що після 11/09 мало хто наважується створити щось реальне. Станіславський сказав би - "Не верю!".

Місце дії другої частини фільму - Прага. У декого це могло викликати ностальгію за першою Мішн Імпосибл. Так чи інакше, але мені пощастило відвідати Прагу тиждень після перегляду ХХХ. Там мені повідали про те, як під час зйомок трюка (коли герой Дизеля на шнурку проковзує під мостом) загинув каскадер. Крім того вдалося бути свідком зйомок ще якогось блокбастера з героєм на Audi TT в кадрі (може ХХХ2?))).

Ксандер-мобіль не міг не викликати посмішки. Мені особливо сподобалось як Дизель показуючи на гору примочок і на автомобіль казав "Я хочу все це - сюди". Біологічна зброя також вже встигла припасти пліснявою, таке враження, що Мішн Імпосибл 2 ніхто не бачив. Впровадження копашпигуна у банду це вже другий поспіль для Коена фільм з такою ідеєю (1-й - Форсаж), щось вузькувато...

2002 рік багатий на шпигунські фільми у всіх своїх проявах. Ще трохи і таке складеться враження, що мало не кожний другий - шпигун, навіть той, хто читає зараз цей огляд. Чому б ні?

Фільм у першу чергу вивів Віна Дизеля на інший рівень зарплати, а більше 100 мільйоний збір у Штатах зайвий раз довів: у хлопця як і у жанра вцілому є майбутнє...