Торговець кінофільмами

Шарль Пате був вдатним постановником стрічок німого кіно, одним з найвинахідливіших та сміливих «торговців кінофільмами». В свій автобіографії він безапеляційно стверджував, що «завжди знав, чого хотів, і завжди хотів того, що було найлегше втілити, передусім, практично. Не я винайшов кіно, але завдяки мені воно стало виробництвом».

Як і Леон Гомон, Пате заснував свою імперію, хоча й доволі крихку, ще недостатньо захищену від оманливих обіцянок спекулянтів. Цікавий той факт, що компанії цих двох перших магнатів кінопромисловості розвивалися за однією й тією ж схемою: прихід до влади (1895), найвищий розквіт (1907-1916), занепад у 20-ті роки минулого століття, відхід від справ у 1929-му, відродження в епоху звукового кіно з залученням чужих капіталів. Відзначимо також, що якщо Гомон втілював певний особливий дух кіно, то Пате створював потужну та стійку інфраструктуру для його масового поширення.

Шарль Пате народився 1863 року в Ельзасі, в родини середнього достатку. У його батьків була невеличка ковбасна крамничка у Венсені. Пате працював від самої юності, шукав щастя в південній Америці, без особливого успіху торгував вином. В цей час на ярмарку в Венсені він побачив фонограф Едісона, який у майбутньому стане для нього золотою жилою. Пізніше Пате напише: «Мою долю було визначено. Я негайно вирішив роздобути собі такий апарат і самому на ньому працювати». Вже 1894 року він на велосипеді їздить ярмарками Іль-де-Франсу з аппаратом, який обіцяє йому прибуток. І вже за рік Пате домігся таких успіхів, що вже міг конкурувати з англосаксонськими імпортерами. В той же час, слідуючи прикладу Едісона, Пате робить ставку на майбутнє «рухливої фотографії» і в червні 1895 року запрошує в компаньйони винахідника Анрі Жолі, якому вдається удосконалити кінетоскоп та на його основі створити фотозотроп. На ньому Пате демонстрував коротенькі стрічки, зняті за власний кошт. Фільм «Приготування парижанки до сну» - сучасник стрічок Люмьєрів, але більш фривольного змісту. Займаючись паралельно фонографічною індустрією та кіновиробництвом, Пате залучає до цієї діяльності своїх старших братів – Еміля, Жака та Теофіла, для чого засновує компанію «Брати Пате» з капіталом в 35 000 франків. 1898 року фірма Пате об’єднується з компанією Грівола, вирбником електроприладів, і зьявляється «генеральна компанія фонографів, кінематографів та точної вимірювальної техніки».

Наступний значимий факт біографії Пате – його знайомство з Фердінандом Зекка, який на наступні 20 років стає його довіреною особою. В Венсані зводяться знімальні павільйони, де Зекка знімає для Пате численні стрічки, нерідко плагіюючи Жоржа Мельєса («Подорож на Місяць», «Справа Дрейфуса») і втілюючи оригінальні ідеї («Історія одного злочину»).

Підкорюючись своїй фантастичній інтуїції, Пате наймає нікому невідомого дебютанта – Макса Ліндера, який згодом став першим видатним коміком світового кіно. Намагався Пате переманити до себе і Жоржа Мельєса, але того не влаштували запропоновані умови.

На знімальних майданчиках в Венсені в ті часи знімалися переважно простонародні комедії та фільми-переслідування, які мали величезний успіх у глядачів. Трохи згодом під їх впливом знаменитий американець Мак Сеннетт ставитиме свої бурлескні комедійні фільми.

Для збільшення тиражів своєї кінопродукції 1904 року Пате відкриває в містечку Жуанвіль-ле-Пон лабораторію, яка діє і до цього часу.

Грошові доходи імперії Пате зростають, але копій недостатньо для задоволення попиту. І тоді Пате відвідує геніальна ідея: треба не продавати копії, і віддавати їх в оренду. Так з’являється прообраз сучасної системи дистрибуції в царині кіно. Саме з цього моменту (1907) на думку Пате в кінематографії формується «єдиний промисловий сектор».