Жозе Паділья

Жозе Паділья - бразильський режисер, продюсер і сценарист. З'явився на світ 1 серпня 1967 року в Ріо-де-Жанейро. Перед початком своєї творчої кар'єри Паділья навчався бізнесу, економіці і політології в університеті Ріо-де-Жанейро. Після цього він отримав диплом в галузі літератури і міжнародної політики в Оксфордському університеті. В університеті Жозе познайомився з Маркосом Прадо, з Яким крім міцної дружби їх пов'язує творча співпраця. У 1997 році вони разом створили кінокомпанію «Zazen Produções», де спільно працювали. Прадо зайняв велике місце в кінокар'єрі Падільї.

В світі кінематографа Жозе прийшов як сценарист. Це трапилося в 2000-му році під час роботи над документальною стрічкою режисера Найджела Ноубла «Деревне вугілля», в якому Паділья також виступив одним із продюсерів. Паралельно він працював над своїм першим фільмом (у співпраці з Філіпо Ласерда), знятим за власним сценарієм «Автобус 174», який вийшов на екрани в 2002 році. Історія фільму розповідає про один із днів в історії Бразилії, а саме про викрадення автобуса з мирними пасажирами в його рідному місті. Плекаючи інтерес до політики, Паділья продемонстрував своєю стрічкою, як бідність жителів країни може стати передумовою згубного кроку до криміналу. Фільм мав хороші прокатні збори, отримавши 217 201 доларів у прокаті. При цьому реакція аудиторії була неоднозначною, за думкою однієї частини глядачів Паділья в фільмі продемонстрував симпатію і підтримав дії бандитів, при цьому зображуючи органи влади та поліцію несправедливим і корумпованими. Проте, дебют режисера не залишився непоміченим серед професійних критиків, які відзначили фільм на кінофестивалях «San Francisco International», «Vancouver International» і «Sundance».

Наступним фільмом Падільї стала документальна картина «Естаміра», що вийшла на широкі екрани в 2004 році. Режисер підняв соціальні проблеми суспільства на прикладі історії 63-річної дами, що страждає психічними відхиленнями, якій доводиться жити і працювати на сміттєзвалищі.

Через три роки (у 2007) глядачі Змогли оцінити нове дітище режисера - кримінальний трилер «Елітний загін». Це перший художній фільм Жозе, створений ним по вигаданій історії. Фільм полюбився глядачам, більше 11 мільйонів назвали його «номером 1» в Бразилії в 2007 році. Крім того, суворе журі фестивалів також не залишили картину без уваги, нагородивши її «Золотим ведмедем» на Берлінському кінофестивалі в 2008 році, що привернуло увагу міжнародної аудиторії глядачів. Бюджет для створення «Елітного загону» становив близько 6 мільйонів доларів, за фінансової підтримки компанії «Weinstein Company». Ця стрічка також була сприйнята по-різному, деякі кадри викликали обурення в суспільстві, що було пов'язано з показом особливої жорстокості Бразильської поліції і її зв'язками з бандитськиим угрупованнями. Завдяки галасливому успіху «Елітного загону» у 2010 році Паділья випустив сіквел «Елітний загін: Ворог всередині», який навіть було відібрано для участі у фестивалі «Brazil's official Academy Awards» у 2012 році, де він номінувався б в категорії «кращий іноземний фільм» , але, на жаль, так і не потрапив в остаточний список. Друга частина «Елітного загону» була дуже добре сприйнята глядачем, фільм до сих пір утримує рекорд за касовими зборами в Бразилії. Ці два фільми є частиною запланованої трилогії про згубний вплив засобів масової інформації на поліцію, суспільство, політиків і органів влади.

У проміжках між двома частинами трилогії Паділья зняв два документальних фільми. Перший - «Гарапа» вийшов в 2009 році, сюжет обертається навколо невеликої родини, яка намагається боротися з голодом в Бразилії. У наступному фільмі «Таємниці племені» (2010) проводиться аналіз тверджень, викладених у книзі «Darkness in El Dorado» Патріка Тірні, з приводу взаємозв'язку суспільства з Індійським племенем Яномамі. Прем'єра фільму відбулася на кінофестивалі «Sundance», отримавши схвалення в критиків.

Після величезного успіху двох частин «Елітного загону» Падільї надійшла пропозиція співпраці з американською компанією «Sony», але запропоновані продюсерами проекти мало цікавили режисера. Однак під час чергових переговорів він помітив невеликий плакат, що висів на стіні кабінету, це був постер науково-фантастичної стрічки - «Робокоп». Так Паділья загорівся ідеєю зняти сучасну версію кінокласики. Прем'єра фільму відбулася 12 лютого 2014 року. Головні ролі зіграли Юель Кіннаман («Дівчина з татуюванням дракона», «Вбивця»), Майкл Кітон і Гарі Олдман. Жозе знову використав можливості кінематографа, щоб показати небезпеки і моральні загрози автоматизованого насильства. Стрічка зібрала 240 мільйонів доларів у прокаті по всьому світу, але знову отримала дуже неоднозначні відгуки в публіки.

Також в 2014 році Паділья зняв одну з 10 короткометражок для кіноальманаху «Ріо, я люблю тебе». Зараз режисер працює над картинами у Франції та Америці, незабаром глядачі зможуть побачити драму Падільї «Кокаїн» і серіал про колумбійського наркобарона Пабло Ескобара «Наркі».