Останній і рішучий бій.
Тепер у долині нема зброї.
(«Шейн», 1953, режисер Джордж Стівенс/ «Лоґан: Росомаха»,
режисер Джеймс Менголд, 2017)
Фільми за мотивами коміксів становлять один з своєрідних напрямів фантастичного кіно. Зазвичай, вони більш лежать в площині розважального кіно з великою кількістю спец ефектів, заточених під певний пафосний еталон, проте часто такі фільми – це шанс зробити своєрідний експеримент, - заради того, щоб і таким своєрідним способом ввійти в історію кіно. Фільми за мотивами творів комікс-гіганту «Marvel» - це передусім яскраві і загалом оптимістичні за настроєм фільми, проте третя частина пригод «Росомахи» режисера Джеймса Менголда – «Лоґан» - за мотивами коміксу «Old Man Logan» Марк Міллара і Стіва Мак-Нівена. – виконана скоріше в більш мінорній манері.
Отже, недалеке майбутнє. Логан працює водієм лімузину «на замовлення», і нарешті мріє про те, що це остання його тиха пристань. Проте випадково він зустрічає жінку, яка прохає його про допомогу, - і разом з тим його починає шантажувати корпорація «Трансген», а професор Чарльз Ксав'єр, вже глибоко стара людина, заявляє, що з’явився новий мутант. Останньою виявляється штучно виведена з генетичного матеріалу Росомахи Лаура Кінні (Ікс-23), і Логан повинен виконати свій «невільний» «батьківський» обов’язок…
Композиційно стрічка має цільний сюжет, де автори звернулись до засобу «розлогої оповіді». Власне-то незважаючи що дія стрічки – це майбутнє, про технічний прогрес нагадує лише, як ми можемо зрозуміти – лише високотехнологічний протез найманця корпорації Дональда Пірса та технології вирощування штучних мутантів. Проте, США в «Лоґані» - це класична провінційна «одноетажна Америка», в якій, як і в часи ковбоїв існує «право сильного», там, де капітал зіштовхується з інтересами простих фермерів, Сполучені Штати покинутих підприємств (на одному з яких живе професор) і мегакорпорацій, що прийшли на зміну колишніх трестів часів зародження традиційного американського варіанту капіталізму. Це Америка чудових пейзажів, невеличких магазинчиків і мотелей, і безжальної конкурентної боротьби… Ба навіть більше, сама манера зйомки, проблематика конфлікту «маленької людини» з системою повертає нас до жанру вестернів, причому автори «не криючись» цитують одного з представників класичної школи – стрічку «Шейн» (що її дивиться Лора в номері готелю) Джорджа Стівенса, проте надзвичайна операторська манера, стиль декорацій, контрасти між холодними і теплими тонами картинки, нагадав мені більше картини 70-х…Музично-звуковий супровід гармонійно відповідає як візуальному ряду, так і сюжетному наповненню…
Гра акторів. Власне, це стрічка яка акцентує на характері Лоґана, що його втілив Г'ю Джекмен, як людини, що вагається – чи знову прийняти виклик, чи, зважаючи на важкий тягар пережитого, нарешті втекти – остаточно і безповоротно – проте, як справжній чоловік, він знову і знову приймає бій. Про важливість цієї ролі свідчить той факт, що актор відмовся від частини гонорару, аби тільки стрічка стала більш безкомпромісною , і отримала «недитячий» рейтинг R. Натомість, мала Лора Кінні (Дафна Кін), навпаки – прям таки мріє про пристрасть бою, як прагнення відігратись за роки несвободи, вона неначе виступає наступницею свого невільного батька… Річард Е. Грант втілив традиційний образ злого генія, в даному випадку це доктор Зандер Райс, а образ прагматичного і цинічного найманця Дональда Пірса зіграв Бойд Голбрук.
Отже, як підсумок. «Лоґан» - це лише на перший погляд, супергеройське кіно. Супергеройське власне по здібностям героїв, а насправді це лише «обрамлення» для традиційного сюжету конфлікту людяності і милосердя з жадобою наживи і влади. Думаю, що фільм сподобається як фанатам коміксів, особливо Росомахи – а в контексті ширшої аудиторії – поціновувачам динамічних бойовиків, проте для незнайомих з попередніми частинами радив хоча б позірно ознайомитись з біографією Лоґана.
