Відкрита ніч. Дубль 16

Нове українське кіно розпочинається з короткометражок. Саме тут режисери у вузьких рамках хронометражу намагаються вразити глядача. Їх намагання мають різний стиль і сенс. Але тенденцію, яку можна помітити в усіх збірних солянках короткометражного жанру відшукати не важко. Це песимізм, яким пронизана чи не кожна робота продемонстрована під час фестивалю "Відкрита ніч. Дубль 16".

Щорічний фестиваль відбувся з вечора 6 на ранок 7 липня і паралельно програму фільмів мали змогу переглянути жителі Дніпродзержинська, Запоріжжя, Канева, Копичинців, Івано-Франківська, Львова, Миколаєва, Полтави, Прилук і Чернівців. Вже традиційно конкурсні фільми демонстрували в перемішку з позаконкурсними. Також поміж них витиналась анімація і документальне кіно. До конкурсу було відібрано 20 фільмів.

Серед них відверте дилетанство, в якому типу гопник запитує у не менш дивної героїні щирою українською мовою: "Котра година?". Ця робота під назвою "Хуліган" відкривала програму. Але й були достойні оплесків фільми. Наприклад короткий метр "Миклине поле", де як завжди пристойно грає Богдан Бенюк. Його герой - чоловік, який через багато років проніс кохання до односельчанки, зумівши в цьому очно зізнатись їй лише зараз. Також цікавий і майстерно зроблений найдовший з усіх показаних на фестивалі фільмів - "Борода" Дмитра Сухолиткого-Собчука. Це пронизлива історія самотності і щирості вияву емоцій. Сценарій цього фільму у 2011 році став переможцем всеукраїнського конкурсу "Коронація слова". Запам'ятався він епізодом, коли головний герой націлює гвинтівку на екран телевізора, де в цей час транслюють зібрання Верховної Ради. Варто відзначити і чудову драму "Свояки", в якій два сини перечать матері намагаючись приєднатись до опору УПА. Ще одним майже шедевром конкурсу стала стрічка "За ковдрами", в якій герой-нероба потрапляє в ілюзорний простір.

Абсолютно неправдоподібним виглядав кастинг до короткого метру "Тімка", де малолітній герой примушуючи до співчуття - викликає роздратування. Дещо передбачуваним є сюжет "серіального" "Пістолету", де чоловік втихомирюється по відношенню до дружини після того, як віднаходить у її сумці знаряддя вбивства... чи самозахисту. Не вразив і претензійний "Зов", в якому герой підпалює грубку грошима. Досить стильною виявилась ретро-стрічка "Перше побачення". Серед конкурсної анімації варто відзначити "Шедевр" Родіона Шуба, в якому він успішно демонструє потуги, які знайомі кожному студенту, що готує диплом. Також дотепною була двохвилинна анімація "Бачили очі, що купували".

У позаконкурсній програмі цікавого було більше. Наприклад оригінальна короткометражка "Уві сні", героїня якої і стиль дещо нагадував знамениту "Алісу" Шванкмайера. Робота представляє собою вдале застосування stop motion animation.  Також цікавий задум був використаний у "Живій фарбі", де за рух картинки відповідає намальоване графіті. Серед 5-ти документальних робіт дві були присвячені темі Чорнобиля. І якщо "Чорнобиль. Голоси" Юстини Дусан може претендувати на актуальність проблематики, а саме показ колишніх ліквідаторів і їх загублений статус у часі, то наступна стрічка "Прип'ять. Мертве місто", навіть попри свій дитячий хронометраж навіває нудьгу вже хоча б з назви. Ми все це вже чули і знаємо. А останні кадри цього фільму взагалі викликають істерику. Говорить бабця і ми бачимо напис: "Тьотя Маша. Жила, живе і буде жити". Абсолютно недоречною була німа картина "Гаманець", яка залишає в невіданні, щодо творчого майбутнього її авторів. Адже якщо любов до кіно проявляється і у самому кіно, і у намаганні когось наслідувати - це не зовсім хороша ознака. Потрібно шукати свою кіномову, а не паразитувати на тому, що не матиме продовження. Сьогодні німе кіно. А завтра? Потішила анімація "Останній лист", за знаменитим твором О'Генрі. Цікавою була соціальна ч/б стрічка "Пробудження", в якій хлопця-лежня кидає дівчина, яка втомилась бути для нього дімробітницею. Під кінець любителям кіно запропонували для перегляду чудову короткометражку Мирослави Хорошун "Фактор Фелліні", яка здобула спеціальну відзнаку на останній "Молодості" і "Маланку" під музику гурту "Гайдамаки".

А ось журі, до складу якого з найвідоміших персонажів входила письменниця Оксана Забужко, актори Богдан Бенюк і Анатолій Хостікоєв, вирішило присудити Гран-прі фестивалю неоднозначній філософській стрічці «MANU 18 374» Мирона Латика. Таким чином молодий режисер у подарунок отримав ноутбук. Серед анімації переможцем був названий присвячений янголам мультфільм "Чистий".