Історія однієї камбоджійської дитини


Рецензия на фильм: Сначала они убили моего отца
Фильм Сначала они убили моего отца

Анджеліна Джолі, окрім успішної акторської кар’єри, не раз пробувала свої сили в режисурі. Фільм «Спочатку вони вбили мого батька» 2017 року – четвертий художній фільм режисера. Джолі явно зацікавилась фільмами на військову тематику – до цього вона встигла зняти «В краю крові та меду» (2011) про війну в Югославії (фільм вийшов досить слабким) та «Незламного» (2014) про американських солдатів у японському полоні в часи Другої світової війни (непоганий фільм). Мелодраму «Біля моря» (2015) хочеться забути як невдалий експеримент Джолі. Після цього режисер звернулась до тематики війни в Камбоджі у 1970-х роках та режиму «червоних кхмерів».

В основі сюжету фільму – автобіографічний роман письменниці Лун Ун, уродженки Камбоджі, яка жила заможним життям разом зі своєю родиною в столиці країни – місті Пномпень. Безтурботне життя закінчилось, коли владу в країні захопили «червоні кхмери». Лун на той момент було всього п’ять років. Після цього почалося її багаторічне сповнене страждань життя: вивезення усього населення з міста в села, виснажлива робота в трудових таборах, мобілізація та військовий вишкіл в рядах «червоних кхмерів»…

Те, що Джолі взялась висвітлювати цю трагічну сторінку в історії Камбоджі – не випадковість: в Анджеліни є камбоджійське громадянство, а один з її всиновлених дітей – камбоджієць. Наскільки вдалим був вибір роману Лун Ун в якості основи для сюжету – питання відкрите, оскільки книгу критикували за недостовірність. Як би там не було, фільм «Спочатку вони вбили мого батька» був знятий в Камбоджі, в ньому зіграли камбоджійські актори, і, відповідно, у фільмі чути в основному камбоджійську мову, що, безумовно, йде фільму на користь.

Дивно, але образ «червоних кхмерів» у фільмі не можна назвати «демонічним»: то молодий «кхмер», повіривши, що Лун – сирота, кине на неї співчутливий погляд і покаже де знайти притулок, то наглядачка з військового табору відпустить головну героїню в сусідній табір побачитись з сестрою, то у зв’язаному й відлупцьованому полоненому «кхмерові» головна героїня побачить когось схожого на її батька… Якось це сильно контрастує з тим, що «червоні кхмери» прославились на увесь світ своєю небаченою жорстокістю по відношенню до своїх (і не тільки) співвітчизників – кількість замордованих людей за деякими даними сягає трьох мільйонів. Можна, звичайно, пояснити все тим, що у фільмі події подані очима конкретного персонажа, і більшість цих жахіть залишаються за кадром: наприклад, Лун бачить знущання наглядачів, масовий голод і смерть від хвороб у трудовому таборі, але не бачить загибелі своїх батьків – це відбувається ніби в її уяві. Чому вона уявляє ями з розстріляними і забитими сокирою людьми, які були в реальності, але які вона сама по сюжету фільму не бачила – питання до сценаристів. В окремі моменти фільм справді пробирає гнітючою картиною безжального режиму, прибічники якого творять злочини, прикриваючись благими намірами, сценами обстрілів, і тілами загиблих людей, які підірвались на розставлених «кхмерами» мінах. І все це ламає вкрай непереконливе закінчення, де головна героїня возз’єднується зі своїми братами і сестрами завдяки випадковій зустрічі в таборі біженців.

З візуального боку фільм знятий дуже добре: операторська робота, підбір місць для натурних зйомок, «райські» пейзажі камбоджійської природи з яскраво-зеленими деревами і травою (що різко контрастує з тим, що відбувається з людьми), робота з масовкою – все на високому рівні. Актори виглядають в кадрі природньо (принаймні, для далекого від азійської культури глядача), особливо це стосується виконавиці головної ролі, до якої прикута вся увага.

В цілому, фільм «Спочатку вони вбили мого батька» варто переглянути тим, хто цікавиться історією Камбоджі в період панування «червоних кхмерів». І хоча у фільмі вистачає сценарних прорахунків, це непогана військова драма; Анджеліна Джолі поповнила свій творчий доробок ще одною хорошою режисерською роботою.

0
Зорян 20 августа 2020
Like



Имя:
25 ноября 2020
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


Громоносець Громоносець

Рецензія на фільм "Грім" (2020)

24 ноября 2020
Нетривіальний підхід Нетривіальний підхід

Рецензія на фільм "Примари війни" (2020)

20 ноября 2020
Сутінки мерців Сутінки мерців

Рецензія на фільм "Земля мерців"

12 ноября 2020
Британський цинізм Британський цинізм

Рецензія на фільм “День Бастилії” (2016). Увага, розкриваються деякі деталі сюжету!

04 октября 2020
В облозі В облозі

Рецензія на фільм "Форпост" (2019)

13 сентября 2020