Жорстока казка.
Останнім часом дерев’яна лялька Піноккіо викликає неабияке зацікавлення серед різних кіностудій. Гільєрмо дель Торо створює анімаційний фільм «Піноккіо» для Netflix, Роберт Земекіс знімає кіноадаптацію мультфільму 1940-го року для Disney, а італійський режисер Маттео Ґарроне вже презентував свою версію цієї історії, яка слухняно слідує сторінками знаменитого роману Карло Коллоді, і, можливо, ілюструє його краще, ніж усе попередні екранізації.
Сюжет стрічки розповідає про талановитого і бідного майстра Джеппето, який вистругав хлопчика із чарівного поліна і полюбив його, як рідного сина. Непосидючий і допитливий Піноккіо тікає від батька при кожній зручній нагоді, аж поки не потрапляє до рук хазяїна лялькового театру, який бачить у дерев’яному хлопчику наживу і викрадає його. Згорьований Джеппето вирушає на пошуки Піноккіо, не підозрюючи, що син знаходиться на волоску від загибелі.
Роман Карло Коллоді має повчальний характер, який у грубій формі пояснює дітлахам істину: віритимеш у манну небесну — залишишся ні з чим; не вчитимешся — перетворишся на справжнього віслюка. Маттео Ґарроне вирішив дотримуватись цієї ж стратегії, але варто визнати, що кіношний Піноккіо значно милосердніший, ніж його літературний прообраз. Школа життя, яку проходить герой, щоб стати справжньою людиною, як і в першоджерелі, залишається жорстокою, а моторошні кадри з повішанням Піноккіо на якийсь момент перетворюють фільм у казку для дорослих, виправдовуючи вікове обмеження «6+». Утім простота сюжету і мораль стрічки свідчать, що направлена вона все-таки на дітей.
Продовжуючи свій стилістичний напрям, який був започаткований ще в «Казці казок» (2015), Маттео Ґарроне дарує глядачу цілковиту візуальну насолоду. Просякнута атмосферою колоритних італійський пейзажів, стрічка ідеально відтворює дух літературного першоджерела і стає взірцем емоційного балансу, де і гумор, і страх — усе в міру. Оскароносний Роберто Беніньї, який повернувся в кіно після семирічної перерви, стане ще одним приводом подивитися «Пригоди Піноккіо», адже його зворушлива гра нікого не залишає байдужим. Народившись у бідній італійській сім’ї, актор, як ніхто, може правильно відчути свого героя Джеппето, який залишається одним з найголовніших персонажів, адже, перш за все, ця історія про безкрайню батьківську любов.
