Дорога пам’яті

Так, компанії Pixar та Disney можна сміливо назвати компаніями чарівників. Вони створили дивовижні світи, підняли популярність анімаційного кіно на рівень серйозного дорослого, на сеансах їх мультфільмів однаково цікаво як дітям, так і дорослим. Власне, з 23 листопада в українському прокаті стартує їх новий анімаційний мультфільм «Коко», режисерами якого виступили Лі Анкріч та Едріан Моліна, присвячений чарівному світу музики, і пам’яті – що перемагає смерть.

Сюжет фільму оповідає про родину дванадцятирічного хлопчика Мігеля Рів’єри, сім’я якого успішно веде невеличкий взуттєвий бізнес, і в якій, мабуть, в єдиній родині в усій Мексиці навіть згадка про музику – заборонена. Чому? Бо колись батько прабабці Коко вирішив стати великим музикантом, пішов з дому і – не повернувся. Сам юний музикант, намагається взяти участь у музичному конкурсі на День Мертвих, а оскільки знайти зайву гітару в цей визначний день неможливо, хлопчик думає «позичити» її зі склепу свого кумира – Еренсто де ла Круса. Дивом він потрапляє у Світ Мертвих, разом з «провідником душ» псом Данте, де зустрічає свої родичів та дрібного авантюриста Гектора.. Хлопчик пройде шляхом музики, випробувань, пошуку взаєморозуміння, зради, веселих пригод… Створенню мультфільму передувала справжня дослідницька робота в царині мексиканських легенд, історій, пісень, музеїв, архітектури – і тому не дивно, що ми ніби переносимось в справжню, «іншу» реальність

…Власне, тематика «потойбіччя», світу померлих не є новою в мультиплікаційній тематиці, наприклад, в цьому контексті слід згадати «Кубо. Легенда про самурая», проте, мабуть ніколи вона не була настільки яскравою і веселою, проте автори не пішли шляхом створення «шапіто», а змалювали в чомусь драматичну історію пошуку правди. Дійсно, кольори стрічки, анімація персонажів і їх характери чіткі і досконалі, глядачі молодшого віку знайдуть тут смішні кульбіти і трансформації скелетів, цікавих персонажів, блискучий світ (в якому теж є нетрі забуттих душ), посмішки героїв, а дорослі – цільну сюжетну історію, з несподіваними ходами на протязі розвитку подій де саме світ анімації дав можливість зробити її ще більш інтригуючою. «Коко» утверджує цінність пошуку діалогу в сім’ї, необхідність пам’яті про своїх предків, яка саме і є містком, запорукою щасливого сьогодення, містка між Світом живих та Світом мертвих, як сказав про це режисер Лі Анкріч: «Нам дуже хотілося розкрити тему сімейних зв’язків, що пов'язують нас із минулими поколіннями,– Наша історія про те, що ми зобов'язані пишатися минулим, навіть якщо наш погляд спрямований у майбутнє»... Окремо потрібно сказати і про музику, яка є в чомусь і героїнею анімаційного фільму, – так, це запальні латиноамериканські мотиви, від гумористичних до глибоко ліричних, відмінно переозвучених (як і майже усі вставні «написи») українською.

Доречи, до участі у дубляжі були залучені і зірки українського ТБ - Валентина Хамайко, ведуча програми «Сніданок. Вихідний, подарувала свій голос добрій і ніжній Мамі Рівері, комік Юрій Ткач – вуличному музиканту Маріачі, а потойбічних тітоньок Росіту і Вікторію - учасниці гурту DakhDaughters, актриси театру «ДАХ» Руслана Хазіпова і Соломія Мельник.

Як своєрідний підсумок – так, автори створили нове і справжнє диво, в цій стрічці кожен знайде щось своє. Він цілком сподобається дітям, проте і дорослі з задоволенням знову і знову доторкнуться до незвичного, магічного світу анімації найвищого рівня…