Увійти через
facebook
 

Vida de perro


Рецензія на фільм: 21 грам
Фільм 21 грам
Не встили вгамуватися пристрасті по Христу, як на суд глядача висунуто нову стрічку від автора культової „Суки любові" Алехандро Інарріту. Цього разу шанувальникам серйозного кіно, що заповнили синій зал „Київської Русі", у хаосі життєвих хитросплетінь і негараздів „21 грама" пропонувалося з'ясувати скільки все-таки важить життя.
Обліплений купою нагород та заслуженого визнання після „Суки любові" Інарріту задумав повторити свій успіх. Хоч в одну й ту саму воду двічі не увійдеш, змінилося не так вже й багато. Якщо не брати до уваги сюжет, акторів та порізану хронологію фільма, то „21 грам" можна було б сміливо назвати „Сука життя". Проте на концептуальному рівні все-таки відбулися певні кардинальні зміни. До пошматованої валки, увінчаної безвихіддю та болем додалася вагомі релігійні та філософські елементи, що принесли жалісні промінчики надії, спокути гріхів та очищеної совісті.
Сюжет. З однієї сторони - вмираючий математик (Шон Пенн), якому необіхна пересадка серця. З другої - колишній зек (дель Торо), який намагається почати нове життя і знайти себе у Христі. А з третьої - жінка (Наомі Уоттс), яка в результаті нещасного випадку втрачає двох дочок і чоловіка. Кожна із трьох сюжетних ліній, вже сама по собі драматична. Але справжня драма полягає у тому, що вбивцею стає зек, а донором серця - чоловік героїні Уоттс і все тільки починається...
Технічна сторона. Зрозуміло, що фільм знімався у нормальній хронології, а вже потім потрапивши на монтажний стіл над ним попрацювали із завидним садо-мазо. Хоч і не було це геніальніше „Мементо" Нолана, проте із самого початку фільм змушує добряче напружитись щоб добрати купи у розрізнених клаптях з героїв та часових відрізків.
Зйомки „з плеча" в Інарріту значно стабільніші ніж у Трієра - глядачу не потрібно витрачати час щоб призвичаїтись. А його тяга до крупних планів може поконкурувати хіба що з його ж тягою до граничного натруалізму. Зображення проведено через фільтри далеко не оптимістичих кольорів, але без фанатизму „Суки любові". Безрадісність того, що відбувається доповнюється занепадом в деталях інетер'єру. Загальне враження доповнює саундтрек, який місцями зривається на запили по нервах як в „Реквіємі по мрії".
Акторський склад та гра. Тріо з Наомі Уоттс, Шона Пенна та Бенсіціо Дель Торо чи не найпотужніше за останній час. Їх гру навіть не зміг зіпсувати вцілому нормальний дубляж. Не покидало відчуття, що герої, яких вони грають - живі, не надумані, справжні люди з справжнім 21 грамом.
В решті решт, слова героя Шона Пенна дають відповідь на рядок з теглайну (Скільки важить життя?) і породжують нові запитання: „Кажуть в момент смерті, людина втрачає 21 грам ваги. Але скількома життями ми живемо? Скільки разів ми вмираємо? Скльки можна вмістити в ці 21-ні грами?"
0
Alive 29 грудня 2005
Like

Ім’я:
17 жовтня 2019
Ваш коментар

Інші рецензії автора


Повість трьох міст Повість трьох міст

За тиждень після прем"єри пристрасті дещо вляглися, а шок від безглуздого терору і невинних жертв притупився. Тому спробую вставити...

30 липня 2012
Фаза швидкого сну (aka R.E.M.) Фаза швидкого сну (aka R.E.M.)

Дозволю собі вгамувати овації і дифірамби Крістоферу Нолану, спробую одразу відповісти на запитання стосовно покладених сподівань на фільм...

27 липня 2010
Гамлет і лікантропія Гамлет і лікантропія

Я думал, глядя на луну, что стало со вдовой. Всю ночь сквозь храп моих друзей я слышал волчий вой Сплин "Сказка" Спроба...

19 лютого 2010
Моріс Сендак + Тоні Сопрано Моріс Сендак + Тоні Сопрано

Поважаю Спайка Джоунза і за "Бути Джоном Малковичем", і за "Адаптацію", і, особливо, за його відео кліпи R.E.M., Bjork,...

18 лютого 2010
Повернення короля Повернення короля

Ще у 1994 році візіонер Джеймс Кемерон створив 114-ти сторінковий сценарій «Аватар». У 1997 році був «Титанік», а...

17 грудня 2009