Наукова фантастика кохання
Є ті сегменти культури – і мабуть вони пішли ще з первісного ладу, - які можна назвати виключено «чоловічими» або «жіночими». Перша частина культури присвячена демонстративному обговоренню амурних походеньок, засобів пересування, зброї, а частина мистецтва для жіночої статі присвячена також амурним пригодам, проте в контексті владної ніжності, нарядам, парфумам і коштовним прикрасам. Найкращі митці змагались у візуальному втіленні цих забаганок, іноді ці сфери і перетинались, як наприклад в жанрі «рококко», проте зараз повернемось до кінематографу. Фільм «50 відтінків сірого» режисера Сема Тейлора-Вуда за романом Е. Л. Джеймс зібрав рекордну касу, хоча і не був сприйнятий критиками, і питання екранізації другої частини трилогії, звісно, було питанням часу. І ось – перед нашими очима друга частина стосунків Крістіана Грея та Анастейши Стіл, у виконанні режисера Джеймса Фолі.
Власне, вигадати більш простий сюжет, чесно кажучи, думаю, було дуже важко. Після подій попереднього фільму Анастейша Стіл намагається розірвати стосунки з Крістіаном, проте останній нав’язливо намагається стати частиною її життя, а чи на аукціоні придбавши її студійні фото відомого фотографа, а чи видавництво, в якому вона працює. При цьому Ана намагається типу показово робити опір, проте у формі легкого флірту, тепер змушуючи мільярдера «грати за її правилами». В якості хоч якоїсь інтриги в стрічку приведені колишні коханки – владна Елена Лінкольн, як символ погорди і виклику, так і Лейла Віляьмс, як безтямно закохана, - у вигляді такої собі жертви чоловічої влади чар. З чоловічого боку,суперником Грея виступає Джек Хайд, проте теж не особливо завзято.
Власне, важко аналізувати сюжет, що розгортається між численними сценами в ліжку, коли герої демонструють свої розкішні тіла і пристрасть. Дакота Джейсон втілила образ жінки, що все-таки гарно знає собі ціну, і її опір – це лише такий собі флірт. Крістіан, роль якого втілив Джеймі Дорнан, розуміє це, і підіграє партнерці. Стрічка являє собою дві години ритуальних ігор людей, що ідеально підходять один одному і фізично, і духовно, - що є мабуть тим, що зветься коханням, проте з цього вони хочуть винести ще й естетичну насолоду. Так, фільм – це розкішні декорації яхт, пентхаусів, особняків, підібраних дуже й дуже зі смаком, так само як і надзвичайно витончених нарядів героїв, - це дійсно можна записати в естетичні досягнення картини… Музичний супровід і операторська робота намагається підіграти цьому, проте змістовні обмеження картини не дозволяють зробити втечу поза межі формату романтичної драми, до того ж і трохи затягнутої.
Гра героїв «другого плану» не особливо вражає – власне, мабуть зі сценарним задумом, щоб не створити якогось персонаж хоч якось більш-менш харизматичного і не «перемкнути» увагу з Крістіана та Анастейши. Вони схожі на таких собі персонажів біблійних брошур – гарно намальованих, проте без статі і пристрасті, і теж виглядають такими собі декораціям. Єдине, можу поаплодувати Кім Бесінгер, з не справжнім вольовим обличчям – її персонаж Елена і втілення його акторкою, дасть фору думаю і головним героям…
Як підсумок, - ми маємо фільм з чудовими декораціями, проте виключно жіночого змісту, і орієнтований або на дівчат, і їх фантастичний образ казкового принца, одночасно сильного і покірного, або успішних незаміжніх жінок, - в якості поглянути на ситуацію з іронією, думаю і в контексті колективного перегляду. Для чоловіків цей фільм може бути цікавим в плані або поціновувачів каналу FashionHD, або такого собі екскурсу ознайомлення з «фантастичним зібранням» мрій жінок.
